Київ, 16 вересня 2005 року
– Країни, що входять до Співдружності незалежних держав (СНД), нарощують темпи економічних реформ, які дають змогу малим і середнім підприємствам створювати більше робочих місць. Грузія посіла перше місце серед країн СНД і друге у світі за темпами реформ. Однак реформи у цьому регіоні загалом відбуваються повільніше, ніж у сусідніх країнах Центральної Європи, і бізнес у більшості країн продовжує страждати від важкого регуляторного тягаря – про це свідчить новий звіт Групи Світового Банку.
Дослідження “Бізнес у 2006 році: створення робочих місць” було проведено спільно Світовим Банком (World Bank) та Міжнародною Фінансовою Корпорацією (International Finance Corporation, IFC), що входить до Групи Світового Банку і сприяє розвитку приватного сектора. Згідно із дослідженням, реформи регуляторної системи, які навіть можуть бути дуже простими, здатні забезпечити створення великої кількості нових робочих місць. У звіті простежено низку регуляторних показників, зокрема, тих, що пов’язані із започаткуванням, веденням та закриттям бізнесу, торгівлею, сплатою податків та деяких інших, які було проаналізовано з точки зору затрат часу та коштів, необхідних для виконання регуляторних вимог. У звіті не розглядаються показники макроекономічної політики, стан інфраструктури, коливання валютного курсу, сприйняття бізнес-клімату інвесторами чи, наприклад, показники злочинності.
Щорічний звіт засвідчує, що кожна з країн СНД поліпшила щонайменше один із аспектів регулювання бізнес-середовища – це є одним із найважливіших показників проведення реформ для будь-якого регіону. Відповідно до звіту, в Україні відбулися зміни у двох сферах ведення бізнесу.
Реформи в Україні
У минулому році Україна спростила процедури, необхідні для започаткування бізнесу. Зокрема, витрати на започаткування бізнесу скоротилися з 17,6 до 10,6 відсотка від доходу на душу населення. Хоча це поліпшення не стане істотним без подальшого спрощення основних вимог для започаткування бізнесу і прискорення процесу реєстрації. Недавні вдосконалення були, головним чином, зумовлені зусиллями органів, що провадять реєстрацію бізнесу, з метою допомогти підприємцям подолати лабіринти численних вимог, які все ще існують.
Україна також забезпечила кращий доступ до кредитів завдяки вдосконаленню регулювання на кредитних ринках і прийняття нового закону про заставу. Цей закон дає змогу підприємцям використовувати як заставу ширший перелік активів, а кредиторам – реалізувати предмет застави, уникнувши тривалих судових процесів. Тепер кредитори мають першочергове право на одержання застави у випадку, якщо позичальники не виконують свої зобов’язання.
Реформи, які необхідно здійснити в Україні
Відповідно до звіту, Україні варто розглянути необхідність проведення реформ у кількох сферах, зокрема, в оподаткуванні, ліцензуванні, реєстрації права власності, регулюванні праці та щодо захисту прав інвесторів.
Україна має одну з найбільш обтяжливих податкових систем у світі. Із 2185 годинами на рік, необхідними для виконання усіх процедур щодо сплати податків, Україна перебуває у кінці списку (за нею знаходиться лише Бразилія, де на сплату податків треба витратити 2600 годин) і за кількістю податкових платежів (84) входить до останнього десятку країн світу, як свідчить цей звіт.
Вартість отримання ліцензій в Україні – одна з найвищих у Східній Європі; складними є також процедури, необхідні для отримання ліцензій. У вересні 2005 року Україна прийняла новий закон, який спрощує процес отримання дозволів (див. далі).
Інша важлива сфера для здійснення реформ – реєстрація права власності. Загалом, процес забезпечення права на власність в Україні складається з 10 етапів і потребує 93 днів, а реєстрація власності коштує 3,8 відсотка від загальної вартості власності.
Україна та інші країни колишнього Радянського Союзу мають одні з найвищих у світі виплати у сфері соціального забезпечення, ці платежі навіть вищі, ніж у країнах Західної Європи. Роботодавець в Україні повинен сплачувати до фондів соціального забезпечення 36 відсотків від обсягу заробітної плати працівників. Крім того, звільнення працівників в Україні також потребує значних витрат (необхідно виплатити заробітну плату за 17 тижнів). Ці чинники зумовили високий рівень неофіційної зайнятості, яка взагалі не передбачає соціального захисту для найманих працівників.
За індексом захисту прав інвесторів, зафіксованим у цьому дослідженні, Україна опинилася серед останніх за списком десяти країн світу. Слабкий захист прав інвесторів є типовим для багатьох країн з перехідною економікою. Однак деякі країни регіону (наприклад, Росія) останнім часом досягли значного прогресу у реформуванні цієї сфери.
“Витрати коштів і ризики, пов’язані з веденням бізнесу в Україні, залишаються високими, особливо у регіональному аспекті. Для поліпшення бізнес-клімату Україні потрібно негайно вжити рішучих заходів,– сказав Пол Бермінгем, директор Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові. – Невідкладні заходи треба здійснити, щоб переглянути усю систему ліцензування, реєстрації бізнесу, порядку проведення перевірок, а також зробити реальні дії для спрощення регуляцій. Іншим важливим кроком може стати впровадження закону щодо отримання дозволів, який нещодавно схвалила Верховна Рада. У більш довгостроковій перспективі Україна повинна здійснювати обов’язкову перевірку усіх нових регуляторних актів щодо їх відповідності принципам ЄС. Ми із задоволенням зазначаємо, що уряд уже почав вирішувати ці питання і сподіваємося, що його ініціативи будуть прискорені ”.
Загалом, за оцінкою щодо простоти ведення бізнесу Україна посідає 124 місце з-поміж 155 країн, що були розглянуті у цьому дослідженні. Такий низький рейтинг зумовлений повільними темпами впровадження реформ за кількома ключовими показниками ведення бізнесу, що були зазначені вище.
Бізнес-середовище в Україні: погляд підприємців
Група Світового Банку зусиллями Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC) також щорічно проводить опитування підприємців у країнах СНД, у тому числі й в Україні. Дослідження «Бізнес-середовище в Україні 2005» доповнює звіт «Бізнес у 2006 році». Це щорічне опитування 3 000 бізнесменів дає можливість отримати ґрунтовну картину у сфері регуляції бізнесу, безпосередньо спираючись на точку зору підприємців.
Висновки проведеного дослідження «Бізнес-середовище в Україні 2005»*, проведеного МФК, подібні до висновків звіту “Бізнес у 2006 році”: податкова система та регулювання бізнесу за допомогою дозволів і перевірок в Україні створює серйозні перешкоди для розвитку приватного сектору в Україні.
Як свідчить дослідження «Бізнес-середовище в Україні 2005», складність податкового законодавства призвела до того, що дві третини усіх підприємств (63 відсотки) мали труднощі із обчисленням суми податків, які вони повинні були сплатити, тоді як лише 18 відсотків усіх підприємств вказали, що вони не приховують доходів від оподаткування. Іншою перешкодою для бізнесу є також система отримання дозволів: кожне новостворене підприємство повинно одержати у середньому 3 дозволи, а отримання одного дозволу триває понад один календарний місяць і коштує 175 доларів США. Кожне третє підприємство неофіційно сплачує певну суму, щоб одержати дозвіл без виконання усіх необхідних регуляторних вимог. Водночас, перевірки виявили, що на 52 відсотках підприємств були виявлені порушення вимог, за що на них було накладене покарання або вони неофіційно заплатили інспекторам. Ці цифри показують, що чинна нині система регулювання ведення бізнесу через отримання дозволів та проведення перевірок не запобігає порушенням законодавства з боку підприємств.
Співпраця з урядом для вдосконалення регулятивних вимог
З метою подолання регулятивних перешкод, Міжнародна Фінансова Корпорація зусиллями проектів, що працюють у сфері регулювання малого та середнього бізнесу в Україні та інших країнах СНД, надають допомогу державним установам щодо удосконалення законодавства, спрощення системи регуляцій та поліпшення співпраці з приватним сектором. Зокрема, в Україні МФК допомогла урядові у розробці Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», який Верховна Рада схвалила 6 вересня 2005 року. Новий закон істотно зменшить кількість дозволів, необхідних для підприємницької діяльності в Україні, скоротить можливість для державних установ та органів місцевої влади запроваджувати нові дозволи, а також істотно спростить процедури отримання дозволів для підприємницької діяльності, що не становлять підвищеної небезпеки для суспільства та довкілля. Нині МФК співпрацює безпосередньо з установами, що надають дозволи, щоб допомогти у спрощенні процедур та удосконаленні зв’язків між ними та підприємцями.
Крім того, МФК у співпраці з Радою підприємців, створеною при Кабінеті Міністрів України, підготувала проект закону про захист прав підприємців під час перевірок. На початку цього місяця цей законопроект вже пройшов процедуру громадського слухання.
“Незважаючи на всі труднощі ведення бізнесу в Україні, результати нашого дослідження свідчать про те, що більшість підприємств дивляться в майбутнє з оптимізмом і очікують, що уряд поліпшить бізнес-середовище впродовж найближчих місяців”, – наголосила Олена Волошина, керівник діяльності Міжнародної Фінансової Корпорації в Україні.
Додаткова інформація
Звіт “Бізнес у 2006 році” є оновленим варіантом минулорічного звіту, який розглядав сім показників щодо оцінки середовища для ведення бізнесу, а саме: започаткування бізнесу, прийом на роботу та звільнення працівників, забезпечення виконання договорів, реєстрація власності, отримання кредитів, захист прав інвесторів і закриття бізнесу. При підготовці цього звіту дослідження щодо стану ведення бізнесу було поширено на 155 країн та додано три нові показники, що, зокрема, стосуються отримання ліцензій на здійснення підприємницької діяльності, торгівлі за кордоном та сплати податків.
Нові показники, зафіксовані у цьогорічному звіті, ще більшою мірою посилюють зроблений раніше висновок про те, що здійснення реформ є невідкладним завданням, особливо у бідних країнах. Цей звіт дав змогу з’ясувати, що у бідних країнах податки на приватне підприємництво є найвищими в світі. Саме високі податки призводять до того, що бізнес прагне уникнути їх сплати, а це, у свою чергу, зумовлює перехід великої кількість підприємств у тіньову економіку і не забезпечує збільшення надходжень до державного бюджету.
Дане дослідження свідчить також про те, що реформування адміністративних витрат на здійснення торгівлі може усунути значні перешкоди для експортної та імпортної діяльності. Усупереч поширеній думці про те, що найбільші затримки у роботі фірм, які займаються експортом та імпортом, зумовлені оформленням митних документів та іншою бюрократичною тяганиною (яку часто називають “м’якою інфраструктурою”). Проблеми з “важкою інфраструктурою”, такою як порти чи автошляхи, призводять до таких затримок менш, ніж у чверті випадків. Наприклад, у Азербайджані для того, щоб імпортувати товари, підприємець повинен подати 18 документів і отримати 55 підписів. У країнах, що розвиваються, адміністративний тягар, який лежить на підприємствах, що займаються торгівлею, може призводити до вищих витрат, ніж квоти і тарифи.
Щорічні звіти щодо ведення бізнесу дають змогу політикам та урядовцям у різних країнах оцінювати ефективність регулювання підприємницької діяльності у порівнянні з іншими країнами, користуватись здобутками найкращої світової практики та визначати пріоритетність у здійсненні реформ. Трьохрічний досвід підготовки таких звітів свідчить про їх вплив на реформування середовища для ведення бізнесу в усьому світі.
“Застосування системи оцінки ведення бізнесу, що використовується у таких зв??тах, заохотила до реформ і сприяла їх проведенню у більш ніж 20 країнах світу. Починаючи з з минулого року, дев’ять урядів звернулися з проханням включити до цих досліджень їхні країни”, – наголосила Каралі Макліш (Caralee McLiesh), автор звіту «Бізнес у 2006 році».
У цьогорічному звіті вміщено перелік країн за індексом простоти ведення бізнесу, у якому перші 30 місць посідають такі країни (порядок відповідає місцю у переліку): Нова Зеландія, Сінгапур, Сполучені Штати Америки, Канада, Норвегія, Австралія, Гонконг /Китай, Данія, Об’єднане Королівство, Японія, Ірландія, Ісландія, Фінляндія, Швеція, Литва, Естонія, Швейцарія, Бельгія, Німеччина, Таїланд, Малайзія, Пуерто-Рико, Маврикій, Нідерланди, Чилі, Латвія, Корея, Південна Африка, Ізраїль та Іспанія.
Проект для підготовки таких звітів як «Бізнес у 2006 році» спирається на допомогу майже 3500 місцевих експертів – консультантів у справах бізнесу, правників, бухгалтерів, урядовців і провідних вчених з усього світу, які надавали методичну підтримку та готували огляд. Інформація про дані, методику та прізвища цих осіб відкрита для загального доступу у мережі Інтернет.
